Поруч з скульптурою "Мойсея" - "Рахіль" і "Лія", уособлюють "життя споглядальне" і "життя діяльне", також виконані Мікеланджело, але пізніше, - цi скульптури не такi яскравi як "Мойсеєм", чий образ сповнений величезного внутрішнього пафосу.Пророк зображений у той момент, коли, спустившись з вершини гори Синай, він побачив, що народ в його відсутність відлив золотого тільця і поклоняється цього ідолу.Гнів Мойсея передає і рух могутньої фігури і вираз красивого владної особи, в якому є щось жорстке.«Можливо, найбільший образ людської могутності і зрілості у всій західній пластиці»,-як говорили критики про цю скульптуру. Але навіщо він відвернув "Мойсея"?Це таємниця ...Я вважаю,що спрямоване тіло вперед показує його відкритість народу, а в скульптурі пророк тільки відвернув голову, висловлюючи злість і засмучення.
У розгніваним пророка, який, побачивши відступництво свого народу від закону, готовий розбити скрижалі завіту, скульптор створив могутній образ народного вождя, людини цілісного характеру і вулканічної сили пристрастей. У Івана Франко дуже схожий образ Мойсея. Сам поет зазначав: «У моїй поемі смерть Мойсея на вершині горя в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув його власний народ, зневірений 40-літ-нім блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати в багаточисельних ханаанських племен». Два митця - скульптор і письменник - виразили у разних видах мистецтва майже однаковий сенс. це говорить про те що незважаючи на століття великі митці чують друг друга думають про одне і в них є одна ідея - донести істину до людей!
Всі знають, що Мойсей- єврейський пророк. Але він також і законодавець, засновник іудаїзму, що обєднав ізраїльскі коліна в єдиний народ. Скульптура, яка зображує єврейського пророка Мойсея знаходиться зараз в римській базилиці Сан-Пьєтро-ін-Вінколі.Фігури по обох сторонах від пророка – "Рахіль" і "Лія", які втілюють "життя соглядальне" й "життя діюче". Вважається, що біблійний пророк зображен в той момент, коли він спустився з гори Сінай і побачив свій народ, який в час його відсутності створив золотого тельця й поклоняєтся цьому ідолу. Мойсей гнівається, але стримує себе, бо він дійсно мудра людина, яка вміє контролювати себе,в його лиці можна побачити навіть щось жорстке. Мойсей дивиться вдаль, в одній руці він тримає скрижалі(доска, на якій писали в ті часи), а інша перебирає пряді бороди. Про цю бороду виконану з мрамору Вазарі говорив так:" волосы ее кажутся тончайшими, лёгкими, растрепавшимися, точно резец стал кистью". В однойменному творі єврейський народ порівнюється з україським, автор натякає на це читачеві. Мойсей вiв свiй народ з єгипетськоï неволi сорок рокiв, пройшов з ним через важкi випробування до новоï Батькiвщини - обiцяноï Богом землi. Пророк прагне розбудити духовнi сили народу, вiн засуджує дух рабськоï покори, закликає народ до боротьби. Так Франко закликає свій народ до боротьби за незалежність й до пробудження народної самосвідомості. Він вірить у велич власної місії, він знає, що вiн зумiє вивести свiй народ iз неволi, але потрiбен час, щоб люди поступово перебороли в собi психологiю рабiв.Мойсей любить свій народ, тому він взявся привести їх до кращого життя. Але через багато років народ знеможен, він перестає вірити у існування землі обітованої і виганяє пророка з табору. Може, вони дарма це зробили? Жили б вони зараз, як в раю... Пiсля вигнання Мойсей переживає внутрiшню боротьбу, важкi сумнiви починають охоплювати пророка. Зрештою Мойсей втрачає вiру в священну iдею. Втративши це, він перестає бути пророком і вми рає, не дiйшовши зi своïм народом до омрiяноï мети. Недарма Франка називають українським Мойсеєм. Адже, якщо порівняти цих двух пророків своєї доби, можна побачити, що обидва хотіли добра свому народові і взяли на себе велику відповідальність. Але вони померли в зневазі й самотності. Їх цінують тільки через багато років після смерті. Образ Мойсея будь-де однаковий, бо пророки намагаються навчити людей бути вільними, жити заможньо й осмислено. Нажаль, як співається в одній пісні: "...Каждому свое, наезднику-стремя, охотнику-ружье..." Тобто неможливо навчити рабів жити самостійно,якщо вони виросли в неволі. Людина бистро пристосовується, але дуже повільно перевчається. Про те, що рабів навіть пророк не зробить самодостатніми людьми багато писали. Наприклад Дмитро Павличко, «Раби» Мікеланджело:
Нема в Рабів облич, лишень тіла, — Страшні створіння ці безумислові. Чому ж творець покинув на півслові Свій труд — Рабам не вирізьбив чола?
Невже забракло генію тепла, Щоб оживити очі мармурові, В камінні мозки влити світла й крові, Збудити мисль із темного живла?
Ні, все в них є: слізьми промиті очі, Думками й потом спалені лоби — Про це говорять руки їх робочі.
Я чую ваше дихання. Раби, Закуті в брилах крики боротьби, Як рокотання грому в надрах ночі!
Читаючи біографію Мікеланджело, можна дізнатися, що такий видатний скульптор як він, бачив у тілі людини не тільки вмістилище розуму та пристрастей, але й наділяв його небаченою силою і величчю. На відміну від багатьох інших скульпторів, йому було притаманне прагнення узагальнення, осягнення того, що об’єднує окремих людей в поняття людського роду. Це надає його образам відчуття неземної масштабності. Такий його Мойсей, створений для надгробка папи Юлія II. Образ Мойсея — один з найсильніших у художника. Він вклав у нього свою мрію про вождя — мудрого, сповненого титанічної сили волі — якості, такої необхідної для об’єднання його батьківщини. Будучи враженим великою майстерністю Мікеланджело, а саме скульптурою «Мойсей», яку він побачив будучи в Італії, Іван Франко вирішує написати однойменну філософську поему. В основу поеми він кладе біблійний сюжет, але він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної землі в Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтує, забуває про Божі заповіді та обіцянки. Але зі смертю Мойсея не вмерли: його, ідеї та наміри: Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі. Велику увагу при розгляді твору, безперечно; привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему; І справді, у пролозі І.. Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу. Вже на початку поеми ми розуміємо, що основна її тема - тема українського народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів. Таким чином, незважаючи на різницю у часі, яка становить декілька століть, Франко і Мікеланджело прагнули того ж самого: обидва хотіли показати своєму народу необхідність завжди триматися разом, вирішувати конфлікти мирним шляхом і ніколи не впадати у відчай. Але кожному вдалося зобразити це по-своєму, тим самим надавши своїм творам неповторність.
Образ «Мойсея», напротив, засвідчує про те, що воля людини натякається на перешкоди, для здолання,яких необхідно напруга усіх його сил.Тому персонажі Мікеланджело постають перед нами у моменти похмурої замисленості, утвердження своєї перемоги, або ж у своєму болі й муці, або ж у героїчній загибелі. Тому вони так вражаюче трагічні, коли нерозв'язний конфлікт міститься в них самих, виявляючись у свідомості несумісності належного й можливого, коли зазнає краху їхня колишня впевненість у собі й наростає почуття безсилля перед невикорінним злом життя. Підвищена вольова напруга образу виражена не лише в страхітливо грізному погляді Мойсея, але і в гіперболізованій потужності його статури, в напрузі мускулатури; воно відчувається в кожній деталі - від різко зім'ятих складок одягу до пасм величезної бороди пророка, що бурхливо звиваються. Основною темою поеми "Мойсей" Франка була смерть Мойсея, як пророка, не визнаного своїм народом. Конфлiкт Мойсея з народом корiниться не в егоїстичних прагненнях його як вождя i пророка. Мойсей - втiлення безмежної доброти i вiдданостi своєму народовi:
О Iзраїлю! Якби ти знав, Чого в серцi тiм повно! Якби знав, як люблю тебе, Як люблю невимовно!
Нiщо не в силi спинити переможний рух народу, бо народ є творцем iсторiї, йому чужий всякий застiй, тупцювання на мiсцi. Цю фiлософську думку I. Франко розвиває у всiй поемi. Саме тому вiн робить народ головним героєм свого твору. Таким чином, поет показав, що вождь народу не може мати жодних хитань i сумнiвiв у справедливостi обраного ним шляху. Зневiра в сили народу, навiть миттєва зневiра - злочин, який заслуговує на покарання. Мікеланджело і Франко талановиті люди,які займалися улюбленою працею.Вони творили і доносили(вкладали) увесь смисл і свої думки у свої роботи:один-за допомогою слова,а другий-скульптурних праць,які тим не менш пробуджували свідоміть людей.
Мойсей - єврейський пророк.Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової Батьківщини - обіцяної Богом землі. Мойсей прагнув розбудити духовні сили народу.(Він засуджує дух рабської покори, закликає народ до боротьби.)Основна риса характеру Мойсея - велика любов до свого народу!У своїх вчинках він керується не так вказівками Єгови, як почуттям великої любові. Навіть гіркі образи й приниження не викликають у ньому злоби й ненависті.Втративши віру, Мойсей перестає бути пророком, вмирає, не дійшовши зі своїм народом до омріяної мети. Але пiсля смертi пророка (Мойсея) боротьбу за свободу, за вільну Вітчизну продовжують учні Мойсея. Образ Мойсея приваблює людство силою духу, невгасимою любов'ю до рідного народу!
Твір написаний І. Франком 1905 року після відвідання Італії, де в Римі автор побачив скульптуру Мойсея роботи Мікеланджело. Враження геніального поета від скульптури стало поштовхом до написання поеми. І. Франко замислив провести паралель між ізраїльським та українським народом, їхньою довготривалою боротьбою за звільнення від чужинців, показати роль поводиря у цій боротьбі. Так Іван Франко взявся до написання поеми, яка б мала “філософію політики”. Ймовірно, причиною звернення до образу Мойсея є рефлексія Івана Франка на Біблію (Второзаконня). Так припускає М. Ласло-Куцюк (Румунія). Борис Степанишин зазначає, що біблійний сюжет – це чисто зовнішній факт; насправді йдеться про Україну, щось подібно до травестії. Ключ до такого розуміння – в пролозі. Поема “Мойсей” - не вчорашній день, а наповнена сучасними акцентами література, яка вчить нас : “Раби! Якщо ви маєте людську гідність, звільніться від двох перешкод, що треба подолати. Перша – конфлікт між духовним, політичним лідером і зледащілим народом. Друга ж – конфлікт між вірою провідника в досягненні мети і його ж сумнівами, нерішучістю. Звільніться від цих недуг і станете державою з національною волею і свідомістю за всіма заповітами Франка”. Бути “свого людства багаттям”, захисним тереном для дерев-народів – ця, проголошена біблійним пророком заповідь для Ізраїля стосується й України. Про це писав, цим журився, цього жадав од нашого народу нині вічний і єдиний Мойсей – Іван Франко.
Поруч з скульптурою "Мойсея" - "Рахіль" і "Лія", уособлюють "життя споглядальне" і "життя діяльне", також виконані Мікеланджело, але пізніше, - цi скульптури не такi яскравi як "Мойсеєм", чий образ сповнений величезного внутрішнього пафосу.Пророк зображений у той момент, коли, спустившись з вершини гори Синай, він побачив, що народ в його відсутність відлив золотого тільця і поклоняється цього ідолу.Гнів Мойсея передає і рух могутньої фігури і вираз красивого владної особи, в якому є щось жорстке.«Можливо, найбільший образ людської могутності і зрілості у всій західній пластиці»,-як говорили критики про цю скульптуру.
ВідповістиВидалитиАле навіщо він відвернув "Мойсея"?Це таємниця ...Я вважаю,що спрямоване тіло вперед показує його відкритість народу, а в скульптурі пророк тільки відвернув голову, висловлюючи злість і засмучення.
У розгніваним пророка, який, побачивши відступництво свого народу від закону, готовий розбити скрижалі завіту, скульптор створив могутній образ народного вождя, людини цілісного характеру і вулканічної сили пристрастей.
ВідповістиВидалитиУ Івана Франко дуже схожий образ Мойсея.
Сам поет зазначав: «У моїй поемі смерть Мойсея на вершині горя в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув його власний народ, зневірений 40-літ-нім блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати в багаточисельних ханаанських племен».
Два митця - скульптор і письменник - виразили у разних видах мистецтва майже однаковий сенс. це говорить про те що незважаючи на століття великі митці чують друг друга думають про одне і в них є одна ідея - донести істину до людей!
Всі знають, що Мойсей- єврейський пророк. Але він також і законодавець, засновник іудаїзму, що обєднав ізраїльскі коліна в єдиний народ.
ВідповістиВидалитиСкульптура, яка зображує єврейського пророка Мойсея знаходиться зараз в римській базилиці Сан-Пьєтро-ін-Вінколі.Фігури по обох сторонах від пророка – "Рахіль" і "Лія", які втілюють "життя соглядальне" й "життя діюче".
Вважається, що біблійний пророк зображен в той момент, коли він спустився з гори Сінай і побачив свій народ, який в час його відсутності створив золотого тельця й поклоняєтся цьому ідолу.
Мойсей гнівається, але стримує себе, бо він дійсно мудра людина, яка вміє контролювати себе,в його лиці можна побачити навіть щось жорстке.
Мойсей дивиться вдаль, в одній руці він тримає скрижалі(доска, на якій писали в ті часи), а інша перебирає пряді бороди. Про цю бороду виконану з мрамору Вазарі говорив так:" волосы ее кажутся тончайшими, лёгкими, растрепавшимися, точно резец стал кистью".
В однойменному творі єврейський народ порівнюється з україським, автор натякає на це читачеві. Мойсей вiв свiй народ з єгипетськоï неволi сорок рокiв, пройшов з ним через важкi випробування до новоï Батькiвщини - обiцяноï Богом землi.
Пророк прагне розбудити духовнi сили народу, вiн засуджує дух рабськоï покори, закликає народ до боротьби. Так Франко закликає свій народ до боротьби за незалежність й до пробудження народної самосвідомості.
Він вірить у велич власної місії, він знає, що вiн зумiє вивести свiй народ iз неволi, але потрiбен час, щоб люди поступово перебороли в
собi психологiю рабiв.Мойсей любить свій народ, тому він взявся привести їх до кращого життя.
Але через багато років народ знеможен, він перестає вірити у існування землі обітованої і виганяє пророка з табору. Може, вони дарма це зробили? Жили б вони зараз, як в раю...
Пiсля вигнання Мойсей переживає внутрiшню боротьбу, важкi сумнiви починають охоплювати пророка.
Зрештою Мойсей втрачає вiру в священну iдею. Втративши це, він перестає бути пророком і вми рає, не дiйшовши зi своïм народом до омрiяноï мети.
Недарма Франка називають українським Мойсеєм. Адже, якщо порівняти цих двух пророків своєї доби, можна побачити, що обидва хотіли добра свому народові і взяли на себе велику відповідальність. Але вони померли в зневазі й самотності. Їх цінують тільки через багато років після смерті.
Образ Мойсея будь-де однаковий, бо пророки намагаються навчити людей бути вільними, жити заможньо й осмислено.
Нажаль, як співається в одній пісні: "...Каждому свое, наезднику-стремя, охотнику-ружье..." Тобто неможливо навчити рабів жити самостійно,якщо вони виросли в неволі. Людина бистро пристосовується, але дуже повільно перевчається. Про те, що рабів навіть пророк не зробить самодостатніми людьми багато писали. Наприклад Дмитро Павличко, «Раби» Мікеланджело:
Нема в Рабів облич, лишень тіла, —
Страшні створіння ці безумислові.
Чому ж творець покинув на півслові
Свій труд — Рабам не вирізьбив чола?
Невже забракло генію тепла,
Щоб оживити очі мармурові,
В камінні мозки влити світла й крові,
Збудити мисль із темного живла?
Ні, все в них є: слізьми промиті очі,
Думками й потом спалені лоби —
Про це говорять руки їх робочі.
Я чую ваше дихання. Раби,
Закуті в брилах крики боротьби,
Як рокотання грому в надрах ночі!
фуфуфуфуфуфуфуфуфуфуфуфуфуфу((((((((((((((((((((((((((
ВидалитиЧитаючи біографію Мікеланджело, можна дізнатися, що такий видатний скульптор як він, бачив у тілі людини не тільки вмістилище розуму та пристрастей, але й наділяв його небаченою силою і величчю. На відміну від багатьох інших скульпторів, йому було притаманне прагнення узагальнення, осягнення того, що об’єднує окремих людей в поняття людського роду. Це надає його образам відчуття неземної масштабності. Такий його Мойсей, створений для надгробка папи Юлія II. Образ Мойсея — один з найсильніших у художника. Він вклав у нього свою мрію про вождя — мудрого, сповненого титанічної сили волі — якості, такої необхідної для об’єднання його батьківщини.
ВідповістиВидалитиБудучи враженим великою майстерністю Мікеланджело, а саме скульптурою «Мойсей», яку він побачив будучи в Італії, Іван Франко вирішує написати однойменну філософську поему. В основу поеми він кладе біблійний сюжет, але він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної землі в Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтує, забуває про Божі заповіді та обіцянки.
Але зі смертю Мойсея не вмерли: його, ідеї та наміри: Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі. Велику увагу при розгляді твору, безперечно; привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему; І справді, у пролозі І.. Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу.
Вже на початку поеми ми розуміємо, що основна її тема - тема українського народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів.
Таким чином, незважаючи на різницю у часі, яка становить декілька століть, Франко і Мікеланджело прагнули того ж самого: обидва хотіли показати своєму народу необхідність завжди триматися разом, вирішувати конфлікти мирним шляхом і ніколи не впадати у відчай. Але кожному вдалося зобразити це по-своєму, тим самим надавши своїм творам неповторність.
Образ «Мойсея», напротив, засвідчує про те, що воля людини натякається на перешкоди, для здолання,яких необхідно напруга усіх його сил.Тому персонажі Мікеланджело постають перед нами у моменти похмурої замисленості, утвердження своєї перемоги, або ж у своєму болі й муці, або ж у героїчній загибелі. Тому вони так вражаюче трагічні, коли нерозв'язний конфлікт міститься в них самих, виявляючись у свідомості несумісності належного й можливого, коли зазнає краху їхня колишня впевненість у собі й наростає почуття безсилля перед невикорінним злом життя.
ВідповістиВидалитиПідвищена вольова напруга образу виражена не лише в страхітливо грізному погляді Мойсея, але і в гіперболізованій потужності його статури, в напрузі мускулатури; воно відчувається в кожній деталі - від різко зім'ятих складок одягу до пасм величезної бороди пророка, що бурхливо звиваються.
Основною темою поеми "Мойсей" Франка була смерть Мойсея, як пророка, не визнаного своїм народом. Конфлiкт Мойсея з народом корiниться не в егоїстичних прагненнях його як вождя i пророка. Мойсей - втiлення безмежної доброти i вiдданостi своєму народовi:
О Iзраїлю! Якби ти знав,
Чого в серцi тiм повно!
Якби знав, як люблю тебе,
Як люблю невимовно!
Нiщо не в силi спинити переможний рух народу, бо народ є творцем iсторiї, йому чужий всякий застiй, тупцювання на мiсцi. Цю фiлософську думку I. Франко розвиває у всiй поемi. Саме тому вiн робить народ головним героєм свого твору. Таким чином, поет показав, що вождь народу не може мати жодних хитань i сумнiвiв у справедливостi обраного ним шляху. Зневiра в сили народу, навiть миттєва зневiра - злочин, який заслуговує на покарання.
Мікеланджело і Франко талановиті люди,які займалися улюбленою працею.Вони творили і доносили(вкладали) увесь смисл і свої думки у свої роботи:один-за допомогою слова,а другий-скульптурних праць,які тим не менш пробуджували свідоміть людей.
Мойсей - єврейський пророк.Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової Батьківщини - обіцяної Богом землі. Мойсей прагнув розбудити духовні сили народу.(Він засуджує дух рабської покори, закликає народ до боротьби.)Основна риса характеру Мойсея - велика любов до свого народу!У своїх вчинках він керується не так вказівками Єгови, як почуттям великої любові. Навіть гіркі образи й приниження не викликають у ньому злоби й ненависті.Втративши віру, Мойсей перестає бути пророком, вмирає, не дійшовши зі своїм народом до омріяної мети. Але пiсля смертi пророка (Мойсея) боротьбу за свободу, за вільну Вітчизну продовжують учні Мойсея. Образ Мойсея приваблює людство силою духу, невгасимою любов'ю до рідного народу!
ВідповістиВидалитиТвір написаний І. Франком 1905 року після відвідання Італії, де в Римі автор побачив скульптуру Мойсея роботи Мікеланджело. Враження геніального поета від скульптури стало поштовхом до написання поеми. І. Франко замислив провести паралель між ізраїльським та українським народом, їхньою довготривалою боротьбою за звільнення від чужинців, показати роль поводиря у цій боротьбі. Так Іван Франко взявся до написання поеми, яка б мала “філософію політики”. Ймовірно, причиною звернення до образу Мойсея є рефлексія Івана Франка на Біблію (Второзаконня). Так припускає М. Ласло-Куцюк (Румунія). Борис Степанишин зазначає, що біблійний сюжет – це чисто зовнішній факт; насправді йдеться про Україну, щось подібно до травестії. Ключ до такого розуміння – в пролозі.
ВідповістиВидалитиПоема “Мойсей” - не вчорашній день, а наповнена сучасними акцентами література, яка вчить нас : “Раби! Якщо ви маєте людську гідність, звільніться від двох перешкод, що треба подолати. Перша – конфлікт між духовним, політичним лідером і зледащілим народом. Друга ж – конфлікт між вірою провідника в досягненні мети і його ж сумнівами, нерішучістю.
Звільніться від цих недуг і станете державою з національною волею і свідомістю за всіма заповітами Франка”. Бути “свого людства багаттям”, захисним тереном для дерев-народів – ця, проголошена біблійним пророком заповідь для Ізраїля стосується й України. Про це писав, цим журився, цього жадав од нашого народу нині вічний і єдиний Мойсей – Іван Франко.
гімно
ВідповістиВидалити