Як той вогонь - його нарiччя,
Як та струна - його життя,
Як близька ж творчiсть всьому людству,
Чи зможеш ти забуть Франка?
Даєш, поет, вiдчути ти кохання,
Турботу, ненависть і гiркоту,
Зароджуєте ви таке бажання,
Мінять навколо и себе.
Цiнуйте досвiд нескiнченний,
Що передав усiм,
Та роздiлить його турботи,
Не всiм ще зрозумілі.
Бажає вiн нам щастя i любовi,
Таємнi сторiнки своїх вiршiв,
Подяка й пам'ять йому вiчнi,
Франко, ви наш кумир!
