У сьогоднішній статті ми з вами торкнемось мало відомої частини біографії знаменитого українського письменника і поета Івана Франка. Цей клаптик його життя чомусь зовсім не висвітлюється на шкільних уроках з літератури і багатьом людям невідомо про те, що “великий Каменяр” (саме так поважно називають І. Франка) серйозно цікавився і захоплювався східною філософією буддизму та індуїзму.
Чесно для мене це теж було маленьким відкриттям, яким кортить поділитись.
Взагалі найдавніші зацікавлення в колах прогресивної української інтелігенції таємничим сходом, зокрема сонячною Індією, її релігією та культурою відбулись ще на початку 19-го століття. Одним з перших, хто почав вивчати традицію індійської культури, був Харківський Університет. Її ректор І. Ризький в книзі “Введение в круг словесности” (1806 рік) згадує про найдавніші священні писання – Веди, і прадавню індійську мову санскрит. Згодом Харківський університет став один з провідних українських центрів по вивченню східної культури – східнознавства.
Серед українських дослідників сходу було чимало видатних людей, які невтомно працювали на полі просвітництва: це історик Михайло Лунін; письменник, етнограф, та фольклорист Микола Костомаров, ще один знаний письменник та фольклорист Михайло Драгоманов. Останній був в дружніх стосунках з І. Франком, він же і захопив Франка таємничою індійською культурою, релігією та літературою.
Інтерес та захоплення Індією у Франка були настільки великими, що окрім простого вивчення індійських та буддійських писань, Франко займався перекладом на українську мову священного індійського епосу Махабхарати. Між іншим цей український переклад велика бібліографічна рідкість і знайти його на полицях книжкових магазинів (і навіть в інтернеті!) зовсім не просто. (Якщо раптом комусь вдасться таки знайти його в інтернеті, давайте ссилочку у коментарях)
Щодо ж творчого надбання присвяченого буддизму (який теж був “Made in India”) Франко залишив після себе такого гарного вірша"Поклін тобі, Буддо":
автор: Курінна К.
ілюстрація: Галицька Д.
Взагалі найдавніші зацікавлення в колах прогресивної української інтелігенції таємничим сходом, зокрема сонячною Індією, її релігією та культурою відбулись ще на початку 19-го століття. Одним з перших, хто почав вивчати традицію індійської культури, був Харківський Університет. Її ректор І. Ризький в книзі “Введение в круг словесности” (1806 рік) згадує про найдавніші священні писання – Веди, і прадавню індійську мову санскрит. Згодом Харківський університет став один з провідних українських центрів по вивченню східної культури – східнознавства.
Серед українських дослідників сходу було чимало видатних людей, які невтомно працювали на полі просвітництва: це історик Михайло Лунін; письменник, етнограф, та фольклорист Микола Костомаров, ще один знаний письменник та фольклорист Михайло Драгоманов. Останній був в дружніх стосунках з І. Франком, він же і захопив Франка таємничою індійською культурою, релігією та літературою.
Інтерес та захоплення Індією у Франка були настільки великими, що окрім простого вивчення індійських та буддійських писань, Франко займався перекладом на українську мову священного індійського епосу Махабхарати. Між іншим цей український переклад велика бібліографічна рідкість і знайти його на полицях книжкових магазинів (і навіть в інтернеті!) зовсім не просто. (Якщо раптом комусь вдасться таки знайти його в інтернеті, давайте ссилочку у коментарях)
Щодо ж творчого надбання присвяченого буддизму (який теж був “Made in India”) Франко залишив після себе такого гарного вірша"Поклін тобі, Буддо":
Поклін тобі, Буддо!
В темряві життя
Ти ясність, ти чудо,
Ти мир забуття!
Спокійний, величний,
Ти все поборов:
І блиск царювання,
І гнів, і любов.
З царя жебраком ти,
Душею моцар,
Півсвіта осяяв
Твого духа чар.
Ти царство покинув,
Щоб духом ожить;
Зірвав усі пута,
Щоб нас слобонить.
І довгії літа
Промучився ти,
Щоб корінь страждання
Людського знайти.
Знайшов ти той корінь
У серці на дні,
Де пристрасті грають,
Надії марні,
Де гнів палахкоче,
Любов процвіта,
Луди павутинням
Наш дух опліта,
І мулить, і мулить,
Прогонює мир,
І тягне в Сансару,
В життя дикий вир.
Та з пристрастів пекла
Ти вивів людей,
Не тьмив їх туманом
Загробних ідей.
Безсмертне лиш тіло,
Бо жаден атом
Його не пропаде
На віки віком.
Та те, що в вас плаче,
Горить і терпить,
Що творить, що знає,
Що рветься й летить —
Те згасне, мов огник.
Мов хвиля пройде,
В безодні Нірвани
Спокій віднайде.
Поклін тобі, світлий,
Від бідних, блудних,
Що в пристрастів путах
Ще б’ються міцних!
Поклін і від мене,
Що скочу як стій
Із тиску Сансари
В Нірвани спокій!
автор: Курінна К.
ілюстрація: Галицька Д.
А як на мене, це дуже інтересно!
ВідповістиВидалитиМені також дуже сподобалася ця стаття. Вона показує нам те, чого не напишуть в книжках, не розкажуть на уроках. Вона показує нам Франка з зовсім іншої сторони. І буде дуже цікаво почитати цей переклад священного індійського епосу Махабхарати, зроблений Франко.
ВідповістиВидалитиА коментарі вище свідчать о дуже узькому світогляді написавшего.
А мені сподобався цей маловідомий факт з життя Івана Франка, бо від світогляду творчої людини і її віри залежить тематика творів. "Поклін тобі, Буддо" - це яскравий приклад того, як на творчості відбиваются думки автора.
ВідповістиВидалитиАле в Івана Франка є поезії, що присвячені не тільки східним божествам, а й православним - "Сикстинська Мадонна". А ще цікаво зіставляти цю статтю з багатьма іншими: як український, словянський автор знаходить правильним щось з філософії Сократу, щось з православя, а щось навіть з буддізму.
Я згодна з Настею, Спуки))
ВідповістиВидалити"Безсмертне лиш тіло,
ВідповістиВидалитиБо жаден атом
Його не пропаде
На віки віком."
Але вчення Будизму полягає в тому, що тіло смертно, а ось душа безсмертна. Як так?
Може він мав на увазі, що завжди від людини залишаються принайми кості?
ВідповістиВидалитиВін далі каже: "...Бо жаден атом його не пропаде...".Тобто в кожній частині нашого тіла є різні складові і вони вникуда не йдуть,всі атоми, молекули продовжують жити,дiлитися.
ВідповістиВидалитиА також,я вважаю,що все наше тіло це дух, воно й гниє після смерті тільки тому,що пішла душа.
Ось, знайшла ще цікаву інформацію про буддизм у творчості Франка: http://www.sinologist.com.ua/ukr/East_West/Завгородній.pdf
ВідповістиВидалитиДуже зацівила стаття, також коментарії до неї дуже суперечливі. Вірш дуже сподобався, він написан в манері буддізма дуже чітко. Франко добре відчував тему ціеї релігіі. Відкривається глибина філософського складу життя, буддізму, самого Франка, який через вірш доосить до нас по крупицях це знання.
ВідповістиВидалитине погоджусь що наше тіло це і є дух, це зовсім інше, це матеріальне. але стан нашого тіла дуже залежить від стана духа, тому що думка матеріальна і я вважаю, що якщо наші думки чорні і зивсиливі, злі то й на нашому тілі це буде відражатися
Фесенко Маргарита сказала:
ВідповістиВидалити"не погоджусь що наше тіло це і є дух, це зовсім інше, це матеріальне. але стан нашого тіла дуже залежить від стана духа, тому що думка матеріальна і я вважаю, що якщо наші думки чорні і зивсиливі, злі то й на нашому тілі це буде відражатися "
Згоден з цим.
Куринная Катя сказала:
"А також,я вважаю,що все наше тіло це дух, воно й гниє після смерті тільки тому,що пішла душа."
Наше тіло-дух, тогда чому воно не йде туди, куди і дух?
Наше тіло й дух дві різни частини, не плутай. Тіло фізичне може померти, бо має фізіологічну основу, а душа це зовсім інше. Це як наповнювач в торті, бо якщо були б одні коржі він був би не смачним.
Але з цім - "Тобто в кожній частині нашого тіла є різні складові і вони вникуда не йдуть,всі атоми, молекули продовжують жити,дiлитися." повністю згоден.
ВідповістиВидалитиФесенко Маргаріта сказала:
ВідповістиВидалити"думка матеріальна і я вважаю, що якщо наші думки чорні і зивсиливі, злі то й на нашому тілі це буде відражатися"
Одразу згадався "Портрет Доріана Грея" :D
Куринная Катя сказала:
"Тобто в кожній частині нашого тіла є різні складові і вони вникуда не йдуть,всі атоми, молекули продовжують жити,дiлитися."
Як це в нас зараз зветься? Закон сбереження енергії?
Щодо питання душі і тіла згодна з Рітою: наше тіло (лице принаймні) є відображенням нашого внутрішнього світу. Не дарма ж казали, що очі - це дзеркала душі...
А "Махабхарату" українською з задоволенням би прочитала, якщо чесно.
Мене дуже зацікавала ця стаття тим, що Франко був відданий усією душею Україні,а захоплювався східною религією. На мою думку це трошки дивно.
ВідповістиВидалитиЩодо вірша, то мені він сподобася. Та я згоджуюсь з тим, що Франко добре відчував тему цієї релігії.
Щодо уривка:
"Безсмертне лиш тіло,
Бо жаден атом
Його не пропаде
На віки віком."
-то я не згодна, що тіло безсмертне! На мою думку безсмертна душа. Ось чому люди так прагнуть попасти до Раю, а не в пекло. Якщо тіло було би безсмертним, то ми би жили на Землі все своє життя, та не хвилювалися за те, як ми живемо, та що робимо.
Стаття цікава та знову выдкриваэ нові захоплення письменника.
ВідповістиВидалитиБезсмертне лиш тіло,
Бо жаден атом
Його не пропаде
На віки віком."
Щодо цього висловлювання, я вважаю, що Франко мав на увазі під словом "тіло" душу. Адже сенс будізму полягаэ в тому, що саме душа є безсмертною та мандрує, і вона " не пропаде
На віки віком",але ніяк не тіло.
Але того ж самого часу Франко пише наступний вірш, котрий починає з таких слов: Душа безсмертна! Жить віковічно їй!
ВідповістиВидалитиЧому він протиречить самому ж собі? Незрозуміло!
Життя на Землі, як фізичної особи, дано нам Богом лиш одне. Тому від того, як ми ним розпорядимося буде залежати куди потрапить наша душа. Саме це й формує в нашому розумі свідомість та совість. Нажаль, мала частка людей це розуміє; для них головним є життя біологічне, вони - люди, які не задумуються над своїм майбутнім. Наше життя можна порівняти з випробуванням: якщо ми живемо за всіма правилами Божими, то для нас відкриті двері до раю, якщо ж ні, то це прямий шлях до пекла. Тому при житті на Землі ми повинні докладати усі залежні від нас зусилля.
ВідповістиВидалитиАле можно так ще довго філософствувати.
Дякую за цікаву статтю. До цього я не знав про захоплення Франка буддизмом, тому вона стала пізнавальною для мене.
Щодо коментарів, то я побачив багато цікавих думок. І всеж таки незрозуміло, чому ніхто не помітив помилки. Мабуть, більш доречно було би слово "жоден" замість "жаден". Та вислів самого Будди для мене також трошки незрозумілий.
"Безсмертне лиш тіло,
Бо жоден атом
Його не пропаде..."
Поміркуйте, людина помирає і залишає на землі свою біологічну оболонку, яка під впливом інших факторів(фізичних явищ) починає розкладатись. Але ж суцільного тіла вже не існує. А це суперечить його словам.
І ще, чому "безсмертне лиш тіло"? Як вчить релігія буддизму, то наше тіло смертне, а душа вічна.
Чому таке протиріччя?
Я сподіваюсь, що я не останній, кого зацікавить ця стаття і хтось всеж таки дасть відповідь на мої запитання.
Це дуже цікавий факт з життя Франка, який далеко не кожен знає.Комусь це може казатися дивним, але нічого поганого нема в тому, що людина цікавиться не тільки своєю культурою, та ще й іншими. Прочитавши вірш, мі можемо впевненно сказати, що письменник був досить близько знайом з буддизмом.
ВідповістиВидалитиЮлія Биковська сказав...
ВідповістиВидалитиОдразу згадався "Портрет Доріана Грея" :D
так, читала і дивилася. але так і є.
Щодо висловлювань Єдгара,
Життя на Землі, як фізичної особи, дано нам Богом лиш одне. Тому від того, як ми ним розпорядимося буде залежати куди потрапить наша душа.
З цим можна багато сперечатися, тому що я, наприклад, агностик та зі скептицизмом відношусь до цього. Душа існує так, але якщо брати буддизм там забагато глибше полягає поняття душі та за якими мірками вона потрапляє так скажемо "до раю", тому що саме такого поняття в буддізмі немає. Також у буддізмі вірять в загробне життя, перевтілення після життя людиною, наприклад, в квітку, якщо ті добре жив. мабуть ти будеш ще раз людиной, а якщо ти грішник, то будеш, наприклад, червяком.
Дякую за цікаву інформацію. Приємно, що люди з Севастополя пишуть такі речі.
ВідповістиВидалитиАналіз(Ісаєва Ганна). Стаття стала для мене справжнім відкриттям.До цього моменту я не знала,що Франко захоплювався буддизмом.Тому вся стаття - дуже цінна сама по собі,тому що показує невідомого раніше Франка.Дякую за таку незвичайну та несподівану інформацію!
ВідповістиВидалитиМене дуже зацікавила стаття.
ВідповістиВидалитиНа питання "Чи є душа насправді?" недавно відповіла відносно нова наука - ноетика. Та вона також виміряла масу душі. Та на ці всі питання століттями назад відповіла релігія - буддизм.
Я вважаю, що в цьому вірші "тіло" - це так названа душа. Матеріальне тіло, на думку буддизму, це всього-навсього фізична оболочка, яка заважає вийти справжньому тілу - душі.
Цю "проблему" висловлює в своєму творі Франко. Він підкреслює - що тільки Будда зміг вийти з цього фізичного "баласту", та якою ціною - "покинув царство", тобто помер.
Також я вважаю, що Сансара та Нірвана - це так названий Рай. Що тільки після смерті людина зможе пізнати таємниці нашого світу.
Взагалі Індія та її релігія - цікаві речі. З одного боку - всі стародавні російські корні пішли від арійської мови. Наприклад, російське слово "телега" має арійський корень "га", який означає рух. Якщо знати ці корні - можна без проблем спілкуватися з індійцями.
Як і в російській, так і в українській мові є такі корні. Ці корні розкажуть нам більш, ніж тлумачний словник. Та Франко, як поет, також вивчав цю мову. Кожне його слово в вірші має таємниче походження, яке не з першого погляду ми його зможемо побачити. Наприклад, слово "Сансара", яке в цьому творі часто зустрічається, візмем корень "сан" - святий, та корень "ар" - сонце. Яке в буквальному перекладі означає "Святе сонце". Тобто, як я писав раніше - Рай.
Отже, Франко цікавився не тільки буддизмом та індуїзмом, а, в більшій мірі, арійською мовою.
Як на мене, то це дуже цікавий факт. Мало в яких джерелах розповідається про релігіозне захоплення Франка. Той факт, що Франко був корінним українцем, писав про Україну, але в той же час захоплювався культурою та релігією Індії, дуже вражує.
ВідповістиВидалитиУ поданному вірші чітко виражено ставлення Івана Франка до буддизма та піднесення цієї релігії.
Дуже дякую за таку цікаву статтю!
Ця стаття стала для мене несподіванкою, бо Франко майже все своє життя присвятив Україні. Факт того, що в нього хватало часу на вивчення іншої культури та религії, яка так не похожа на нашу, дивує. І ще він перекладав індийські тексти - це свідчить о том, що крім української мови він знав гінді або санскрит, а може обідві мови.
ВідповістиВидалитиУ вірші виражено те, що він поважав іншу религію, що було дуже рідким у ті часи.
Прекрасна стаття про маловідомий факт біографії Франка. Це дуже непередбачуване, що українські писемники займаються таким напрямком у культурі. Але це дуже цікаво та незвичайно. У вірші добре показано ставлення Франка до цієї религії та культури.
ВідповістиВидалитиМені сподобалася ця стаття тим, що вона допомагає дізнатись щось нове і невідоме, мабуть, для багатьох людей. Захоплення Івана Франка допомагає краще пізнати його як різносторонню людину, яка цікавиться не тільки вивченням рідного краю, а й культурою Індії.
ВідповістиВидалитиІ. Франко у своєму інтересі до буддизму проявив себе не тiльки як поет, а ще як дослідник i перекладач. У своїх творах Іван Франко дуже часто використовує буддійську термінологію. Буддійські переклади і буддійська поезія І. Франка – це перший досвід введення буддійських реалій в українській літературі. Хоч І. Франко не був першим серед українських людей, хто у своїй творчості звернувся до буддійської спадщини, але саме йому вдалося краще донести до читача всю велич буддійської духовності. А ще слід зазначити те, що всі роботи І. Франка, присвячені буддизму, написані ним українською мовою.
Дійсно,дуже несподівано,гадаю,що більшість людей навіть не здагадувались,про такий цікавий факт. Але я була вражена,це ще раз доводить,що геніальна людина не може бути звичайною.Ось і у Франка є річ,яка відрізняе його від маси.Таке релігійне захоплення ,наче особлива родзинка,те чого немае в жодному письменнику того часу
ВідповістиВидалитиДуже цікава інформація, ніколи раніше не чула, що Франко цікавився буддизмом. Це знову доказує, що Франко був не тільки талановитою, а й освіченою, розвиненою людиною, що шукала духовний сенс життя.
ВідповістиВидалитиДуже цікава стаття про нову, і для багатьох не відому частку життя Франка.Ми знаємо його як перекладача, письменника та вченого. У данній статті ми бачимо його саме як перекладача.На мою думку він намагався здійснити рецепцію буддійської духовності і йому це вдалось.Франко був патріотом вітчизни, але цікавим є той факт, що цей вірш написан саме на українській мові.
ВідповістиВидалитиЗараз я вперше дізналася про те, що Іван Франко цікавився буддизмом. Для мене це дуже несподівано, бо впершу чергу ми знаємо його як письменника, а завдяки цій статті я пізнала його як талановитого перекладача і дослідника, людину, яка цікавиться не лише культурою своєї країни, але й Сходу.
ВідповістиВидалитиМені здається, що робота Франка за темою буддизму - це перший досвід в українській літературі. Вражає те, що роботи Франка написані українською мовою. Це означає що Франко поважав релігію Сходу, а це доводить, що Франко допитлива, талановита і неповторна людина.
Дуже цікава стаття! Але тоді у мене виникає запитання: то в кого саме він істинно вірував? Якщо він вірував у Християнство, то він був монотеїстом(якщо не ускладнювати, то у Бібліі було написано про єдину віру та єдиного бога) і одразу ж Буддизм відпав би та навпаки про Буддизм. Тобто я гадаю, що однозначно не можно визначити до якої религії він належал.(Горбачов В'ячеслав)
ВідповістиВидалитиЯ гадаю, що це дуже цiкаво дiзнаватися про автора щось нове, наприклад я нiколи би не здогадалась про таке захоплення Франка, але пiсля прочитання цiєї, я почала розумiти що вiн хотiв донести до нас, до читачiв.Я згоджуюсь зi Славою, i мене теж цiкавить питання: В кого саме він істинно вірував?Але це вiдходить на другий план пiсля прочитання його вiршiв та розумiння їхнього значення.
ВідповістиВидалити(Жукова Лiза)
ВидалитиШановна редакція сайту http://ivan-franko.blogspot.com/ дана стаття повністю скопійована вами з мого сайту http://waking-up.org/religii-svitu/ivan-franko-ta-buddyzm/?lang=uk і автор її аж ніяк не Курінна К. Прохання поставити лінк на першоджерело.
ВідповістиВидалити