- Ще в 1992-м знайомий в Канаді дав мені кнігу Анни "Іван Франко и його родина". Сказав, що в Україні її видавати не можна, бо не зрозуміють. А п'ять років тому зателефонував і дав дозвіл. Мотивував тим, що суспільство вже дозріло, - каже видавець Михайло Слабошпицький, 64 роки.
Спогади Анна Франко писала в 1920-ті на Закарпатті.
- У книзі Анна різко висловлюється про свою матір, Ольгу Хоружинську. Дружина Франка була нервовою, часто зривалася на крик. Їх подружнє життя було жахливим. Ольга була дворянкою, а родина жила в недобудованому будинку, голодувала.
В останні роки у Франка прогресувала психічна хвороба. Він вважав, що Драгоманов диктує йому шкідливі думки.
Письменник помер самотнім у львівському притулку для калік.
З 1948-го Анна Франко оселилася в Канаді. Працювала медсестрою.
- В якійсь газеті помітила згадку про брата Тараса. Написала йому листа, вони почали листуватися. Тарас просив її написати про батька. Анна послала йому свої спогади. Конверт дійшов дуже порваним і зім'ятим. Мабуть, побував у багатьох руках. А в 1956-м фрагменти книги несподівано з'явилися в журналі "Дніпро".
З 1948-го Анна Франко оселилася в Канаді. Працювала медсестрою.
- В якійсь газеті помітила згадку про брата Тараса. Написала йому листа, вони почали листуватися. Тарас просив її написати про батька. Анна послала йому свої спогади. Конверт дійшов дуже порваним і зім'ятим. Мабуть, побував у багатьох руках. А в 1956-м фрагменти книги несподівано з'явилися в журналі "Дніпро".
Радянським ідеологам сподобалися випади Анни проти Грушевського.
Вона писала, що він був снобом, ревнивим до слави.
Книгу завершив вчений Михайло Шалата. У виданні 568 сторінок, в ньому багато сімейних фотографій.
Книгу завершив вчений Михайло Шалата. У виданні 568 сторінок, в ньому багато сімейних фотографій.
автор: Ковтонюк В.
ілюстрація: Ковтонюк В.
ілюстрація: Ковтонюк В.
цікаво, для мене було нове узнати, що Франко був психічно хворим та узнати про шлюбні стосунки Франка
ВідповістиВидалитиЯк це жахливо й несправедливо:найвiдомiшi й наймогутнiшi люди за старiстю лiт становляться просто нiкому не потрiбними й помирають на самотi,у злиднях...На жаль,Франко був не единим таким "покинутим"-i все це свiдчить про негативнi сторони деякоi людськоi сутi-коли людинi нiчого не треба вiд iншоi-вона ставиться байдуже до того,хто не цiкавить ii.
ВідповістиВидалитиДонька зробила великий вчинок-не злякалась й не приховала таку важку iсторiю життя своеi родини.Завдяки такому кроку стало набагато бiльше вiдомо про мотиви написання Франком збiрок й взагалi-о його творчостi.Адже життя тiсно пов'язане iз нею..