 |
| Анна Франко |
Про єдину доч мало що знаємо, вона була відірвана від Львова і сім'ї, проти своєї волі подорожувала по світу. З книги спогадів Анни Франко-Ключко "Для тебе, тату" (упорядкував і написав передмову дрогобицький франкознавець Михайло Шалата) дізнаємося обставини цієї тривалої розлуки.
У червні 1914 року Анна Франко прийняла запрошення своєї тітки Олександри Хоружинською відвідати Канів. З нею вирішив поїхати і батько. Але на кордоні Івану Франку порадили відмовитися від цієї поїздки. Не думали, не гадали, що їхнє прощання було останнім.
автор: Жвік Н.
ілюстрація: Жвік Н.
У червні 1914 року Анна Франко прийняла запрошення своєї тітки Олександри Хоружинською відвідати Канів. З нею вирішив поїхати і батько. Але на кордоні Івану Франку порадили відмовитися від цієї поїздки. Не думали, не гадали, що їхнє прощання було останнім.
Перша світова війна. Вона розділила не тільки сусідні імперії, а й тисячі сімей ... Ганна після закінчення курсів медсестер працювала в санітарному поїзді, у військовому госпіталі, вчила мови зросійщених українських вояків царської армії ... А потім подорожувала по світу.
Лише 1933 року Анна змогла приїхати до Львова на відкриття пам'ятника батькові на Личакові. Тоді тіло Франка покоїлося в чужому склепі ...
Останні роки життя перебувала в еміграції в Канаді.
Радянська влада 1956 року не дозволила доньці приїхати в Україну на святкування 100-річчя від дня народження Франка ...
ілюстрація: Жвік Н.
Про дітей Франка мало хто знає, тому корисно прочитати не тільки про творчість митця і його життя, а й про долю його дітей.
ВідповістиВидалити1)Як зміг Франко виховати їх, що сталося з ними і що відчував кожен з них.
2) Чи перейняли вони таланти батька, його характер і філософію.
3)Як життя розпорядилося долями відомого батька і його дітей.
мені здається дитя - частина батькiв.Судячи по стану, поведінці, мові можна дізнатися багато про людину, яка виховувала дитя. Адже дитя - наслідує батькам, прагне бути схожим на них, це - зменшена копія батьків.
ВідповістиВидалитиНу Настя, - не завжди! Iнколи буваэ, що в доброi родини народжуэться якийсь злочинець
ВідповістиВидалитиЯ здогадуюся, як важко було його єдиної дочки Анни, коли вона дізналася, що її батько помер, так і не зустрівшись з нею, але я впевнений в тому, що вона завжди пишалася своїм батьком і поважала його працю.
ВідповістиВидалитиПісля прочитання статті мені раптом різко стало цікаво, а вона що-небудь писала (у стилі свого батька?) До чого я просив? Адже кожна дитина, є відображенням своїх батьків, а раптом, Анна отримала дар від Франка, який дозволяє так ясно пояснити свої думки та переживання у віршованій формі.
Писала, прочитай статтю Ковтонюка, де описана книга. котру написала Анна Франко!
ВідповістиВидалитиЗасмутила стаття, якщо бути відвертою...
ВідповістиВидалитиВажка доля випала жінці, та, судячи за її вчинками, вона була справжньою донькою свого батька - сміливою, стійкою, завзятою. Не хвилюючись за власне життя, рятувала життя інших під час війни. Мені здається, що якщо людині вдалося виховати таку дитину, то своє життя вона прожила не дарма.
Дуже тяжка доля була у Ганни. Бути відірваною від родини, не мати підтримки це дуже складно. Але з другого боку- це навчання. Завдяки цьому вона стала ще сильніше, самостійніше.
ВідповістиВидалити