20 факт:
Здоровий сон перед матурою
У день складання іспитів на матуру, тобто на атестат зрілости, коли инші гімназисти вже пішли її виборювати в своїх професорів, Іван Франко, побачивши неподалік гімназії фіру з рідного села Нагуєвичів, навідався до земляків і заснув собі на возі. Коли ж черга складати іспити підійшла до Франка, товариші його розбудили, Ярослав Рошкевич обібрав із його кучерів солому, й Іван спокійнісінько пішов на екзамени.
21 факт: Пісня від матері
Іван Франко був добрим співаком і знавцем народної пісні. За оцінками учасників, голос мав не сильний - трохи сипкуватий баритон, але виразний. Тексти пісень від нього записував Михайло Павлик, а мелодії - Микола Лисенко.
Деякі з пісень з його голосу перейняла Леся Українка, коли вони відпочивали у карпатському селі Буркуті. Франко як фольклорист мав чималий доробок із 400 записаних пісень і 1800 коломийок.
А першою зародила цю любов до пісні Франкова мати - Марія Кульчицька. Вона любила співати, знала багато пісень. Івась, маючи унікальну пам'ять, легко їх запам'ятовував. Із десяти років він почав їх записувати і в зошит.
Особливо багато І. Франко записав фольклорного матеріалу в найважче своє
п'ятиріччя (1877-1882 р.р.), коли був переслідуваний та гнаний і навіть сидів у львівській (1871р.) і коломийській (1880 р.) тюрмах. На селі у вільний час Франко виходив на поле, сідав коло селян і просив, щоб вони співали, а він записував. Використовував для цього й Великодні забави. Тож не дивно, що І. Франко дуже дбав про музикальність своєї поезії. У близькому оточенні поета була поширена думка, що окремі вірші він задумував як пісні.
22 факт: А поведенція товариська?
Начувані про надзвичайні здібності „інструктора" їхнього сина й брата Ярослава Рошкевичі зазнали неабиякого розчарування після першого гостювання в них семикласника Дрогобицької гімназії Івана Франка. „Змірила- м єго відразу від стіп до голови і неприємного дістала-м вражіння", - писала у „Спогадах про Франка" Михайлина Рошкевич.
Михайлина Рошкевич |
Але Франко тоді вразив не тільки своїм бідним одягом, який вивершувала палиця з пакунком у хустині. „При обіді розмовляв сміло з родичами, але по другім даню встав ненадійно [несподівано - П. П.] і зачав проходжуватися по покою скорим кроком, - продовжує молодша сестра першої Франкової коханої. - Мене то так вразило, і так якось було прикро і неприємно, що він не знає поведенції товариської, що треба при столі до кінця сидіти альбо що з першого даня з'їсть тілько, що другого вже не тикне".
Ярослав дуже обережно зауважив Іванові щодо етикету - „того зривання ся при столі'", і Франко на це зовсім не образився, а „радо прийняв".
Вдруге до Рошкевичів Франко приїхав, як був уже в восьмому класі, й справив
на Михайлину цілком протилежні до попереднього разу враження. „На перший погляд була-м задоволена з него", „зауважила-м з приємністю, що Франко порядно одітий", - згадувала вона про другий приїзд Франка.
Немає коментарів:
Дописати коментар