Життєвий і творчий подвиг Івана Франка

  Є поети осені і є співці весни.   Є письменники, які пишуть для дітей, інші - для молоді, треті - для дорослого читача. 

  Наш Іван Франко (1856-1916) глибинно збагнув світ дитини, ніжні тремтіння серця юнака і дівчини, затаєне переживання зрілої людини. 

Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу - минувшини, сьогодення й майбутнього. 

  Івана Франка ми називаємо Каменярем за його завзятість у боротьбі із перешкодами на шляху прогресу, універсальним генієм - за всеосяжність охоплення життя, розмаїття поставлених проблем; нашим національним пророком, тому що він здійснював безнастанний подвиг - вів свій народ до щасливої ​​долі. Титаном праці теж величаємо Франка.

   "Сорок років я працював, навчав", - говорить у Франковій поемі "Мойсей" пророк і вождь. Так мав право сказати і Франко про себе, який з сорока років праці не змарнував жодного дня. Він написав близько шести тисяч творів. Їх повне видання - п'ятдесят томів. Але ще багато творів не увійшло до 50-томника. Життя в Івана Франка було цікаве, різноманітне і бурхливе.

  З дитинства (народився в селі Нагуєвичі теперішньої Львівської області) він виніс у своїй поетичній душі "пісню і працю" мамину та розум і вболівання за громадські справи батька-коваля. 

  У гімназії вивчив п'ять мов. Українською, польською, німецькою писав вірші. З грецької та латинської ще в гімназії багато перекладав. Знав старослов'янську, чеська, російська, ідиш, пізніше вивчив французьку, англійську, угорську, італійську. 

  Майже всі вірші "Кобзаря" читав напам'ять. За життя І. Франка протягом майже сорока років вийшло десять збірок його віршів: "Балади і оповідання», «З вершин і низин" (виходила двічі), "Зів'яле листя", "Мій Ізмарагд", "Із днів журби" , "Semper Tiro", "Давно і нове", "Вірші на громадські теми". "З літ моєї молодості". Це ціла поетична скарбниця, блискучі і дзвінкі мистецькі дорогоцінності. 

  У своїх пошуках поет-новатор часто досягає вершин досконалості. Перш за все І. Франко визначився як поет-громадянин. Його політична лірика - оригінальне надбання української культури. А вершиною її можна вважати знаменитий пролог до поемі "Мойсей". Мотив служіння народові розвивається і виростає в поезії Франка до апофеозу боротьби за людину, її свободу і щастя: "Лиш боротись - значить жить". І в мужніх бувають "хвилини розпачу" і "дні скорботи". 

  У такі часи народилася найкраща збірка Франка, поезії якої стали шедеврами української і світової лірики, - "Зів'яле листя" (1896). Окремий принадний чудовий І. Франка - то прозові оповідання, новели, образки. Ще в більшій мірі, як у поезії, задумав письменник у своїй прозі відобразити широту і глибину житгя. Цей гігантський задум реалізував прозаїк у десяти повістях і романах і в ста п'ятнадцяти оповіданнях, новелах, образках. Майже всі його прозові твори мають захоплюючий сюжет, вони пересипані життєвими деталями, чується у них гомін живого слова. В цілому ряді оповідань письменник змалював життя дитини.

автор: Курiнна К.

ілюстрації: Галицька Д.