«Борислав сміється»

Цей роман вперше друкувався частинами у журналі «Світ» за 1881 — 1882 рр, але через закриття цього періодичного видання твір залишився незавершеним.
Усе ж завдяки порушеній злободенній соціальній проблемі він став новаторським явищем в українській літературі. Пізніше Франко, формулюючи тему роману, писав:

 «Се була спроба представити саморідний робітницький страйк бо-риславських ріпників, що закінчився великою пожежею Борислава восени 1873 року».

Насправді ж автор далеко вийшов за межі задуму, адже у творі порушено й інші соціальні та морально-етичні питання, Зокрема, художньо досліджується зубожіння селянства, злидні робітників, хижацький розгул капіталу, конкуренція між підприємцями, розклад буржуазної сім'ї.

До реалізації теми боротьби між працею й капіталом Франко звернувся уже в ранніх оповіданнях бориславсь-кого циклу («Ріпник», «Вівчар», «На роботі»), у повісті «Воа constrictor». Та тільки роман «Борислав сміється» став онцентрованим вираженням порушуваних раніше проблем. Жахливі картини побуту робітників-нафтовиків нагадують картини пекла, колись показані великим Данте у «Божественній комедії».

Зображуваний Франком Борислав нагадував читачам смердючу яму. Як зазначав Михайло Коцюбинський, там «важка праця», «бруд, п'янство, розпуста», там «людина гірше скотини». Звіряча експлуатація робітників була джерелом збагачення підприємців.

Уже перший розділ роману, в якому показано закладини нового будинку капіталіста Леона Гаммершляга, вводить нас у суть гострого соціального конфлікту між робітниками й підприємцями. Тут розкривається соціальна прірва, яка розмежовує їх на протилежні табори.

Картина закладин будинку підноситься до рівня символу. Анти-людяність процесів грабіжницького нагромадження капіталу підкреслюється краплями крові травмованого робітника Бенедя Синиці, замуруванням зв'язаної живої пташки, покладеної на купку золота і срібла. Не випадково в уяві Леона засохлі краплі крові асоціюються з шляпками гвіздків, які почали розточувати фундамент його добробуту.

Соціальність контрастів між паразитичним життям но-воспеченої буржуазії і бідуванням трудівників рухає конфлікт твору» Такий погляд дав змогу авторові не тільки переконливо розкрити образи персонажів, вияснити характер взаємин між ними, а й конкретно протиставити світ ділового бізнесу з його хижацькою, лицемірною мораллю світові вчорашніх хліборобів, нинішніх робітників, що керуються у своїх діях нормами добра, честі, справедливості.


автор: Апостолова І.
ілюстраціі: Галицька Д.