1894 р. Франко габілітувався у Львівському університеті з історії української літератури, але професури не здобув через опір намісника Бадені і галицьких реакційних кіл.
У 1894—1897 рр. Франко разом з дружиною Ольгою видавав часопис «Житє і Слово», в якому серед інших з'явилась його стаття «Соціалізм і соціал-демократизм» (1897 р.) з гострою критикою української соціал-демократії й соціалізму Маркса й Енгельса. Критику марксизму, як «релігії, основаної на догмах ненависти і класової боротьби», Франко продовжив у передмові до збірки «Мій Ізмарагд» (1897 р.).
З 1894 р., з приїздом М. Грушевського до Львова, Франко тісно співпрацював з НТШ (1899 р. став його дійсним членом, 1904 р. — почесним), публікуючи у «ЗНТШ» більшість своїх наукових праць, історико-літературних нотаток, рецензій; Франко працював також в Етнографічній Комісії, очолював Філологічну Секцію НТШ (1898—1908 рр.). Саме завдяки Франку і Грушевському НТШ стало фактичною академією наук напередодні війни 1914 р. 1898 р. українська громада урочисто відзначила 25-літній ювілей літературної діяльности Франка. Покинувши в 1897 р. журналістику, до чого призвела його стаття у віденській газеті «Die Zeit», в якій він назвав Міцкевича поетом зради (Der Dichter des Verrates), Франко повністю віддається спільно з Грушевським і В. Гнатюком редагуванню «Літературно-Наукового Вісника»; фактично вся редакція була в руках Франка.
автор: Фесенко М.
ілюстрація: Галицька Д.
Ця стаття показує нам іншу сторону Франка.Он не тільки чудовий письменник, мужній революціонер, а й людина зацікавлена науковою діяльністю, що показує його всебічність, розвиненість.
ВідповістиВидалитиЙого наукових робіт близько 6 000, така цифра просто вражає.
В деяких його роботах йому допомагала дружина, яка у всьому підтримувала чоловiка.
Вiн був винагороджений за деякі працi , а також таке прагнення до знань привело до знайомства з багатьма відомими людьми
Аналіз(Ісаєва Ганна).Скажу чесно,мене вразило,що він займався ще й науковою діяльністю.А кількість його наукових робіт(6000) викликала в мене ще більшу повагу до цієї людини.Але в деяких роботах йому допомогала дружина.Прагнення до знань допомогла Франку познайомитися з багатьма цікавими людьми.
ВідповістиВидалитиІван Франко – неординарна особистість серед величних постатей української нації. Сфера його діяльності вражає своєю різноманітністю та глибиною. Це водночас мислитель, філософ, літературознавець, мовознавець, історик, соціолог, економіст, поет, прозаїк, критик, активний громадський та політичний діяч.
ВідповістиВидалитиІ. Франко завжди намагався йти власним шляхом, не повторюючи когось, мав свій підхід до творів науки, намагаючись дослідити і дати висновки про такі літературні твори і явища фольклору, які раніше не досліджувались. Малодосліджені або й зовсім залишені без уваги етнографічні та літературні праці перетворювались на широку панораму культурного життя українського народу. Українська мова, український дух, українські традиції були найбільшими орієнтирами його життя. Таким чином, внесок І. Франка у розвиток першої українознавчої установи є неоціненним, йому належить беззаперечна заслуга у виробленні й обстоюванні тих науково-теоретичних та організаційних принципів роботи, що визначали діяльність НТШ.