Виступ Івана Котляревського, батька нової української літератури, був співом соловейка перед ранком... Так і назвав його соловейком Т. Шевченко в своїй поезії "На вічну пам'ять Котляревському". Це був гарний і голосний спів солов'я, але не пророчий клич воскресення.
Можна сказати, що Шевченко вивів український народ із темної ночі безнадійности й загублення на поріг його власної землі обітованої, що тече медом і молоком, і сказав: "Вона ваша! Оволодійте нею!". В цьому незрівняне історичне значення Шевченка, його справді пророча місія.
Але на цьому термін Шевченкової місії скінчився. "Вести" народ у його святу
землю "обітовану" мали вже наступники Шевченка.
І тут ми приходимо до місії Івана Франка.
Коли Шевченко з'явився справді як післанець із неба, що мав проголосити визволення українського духа й заговорити, як той пророк, що віщує божественну волю, то поява Івана Франка була в сірій прозі нашої, сучасної йому, буденщини.
Що ж то була за доба виступу на історичну арену Івана Франка?
Терен Галичини, просякненої, як сам Франко сказав: "австрорутенським угодовством".
Але на цьому термін Шевченкової місії скінчився. "Вести" народ у його святу
землю "обітовану" мали вже наступники Шевченка.
І тут ми приходимо до місії Івана Франка.
Коли Шевченко з'явився справді як післанець із неба, що мав проголосити визволення українського духа й заговорити, як той пророк, що віщує божественну волю, то поява Івана Франка була в сірій прозі нашої, сучасної йому, буденщини.
Що ж то була за доба виступу на історичну арену Івана Франка?
Терен Галичини, просякненої, як сам Франко сказав: "австрорутенським угодовством".
Це був час гірких розчаровань в австрійських обіцянках, час польського панування, а в суто-українській дійсності домінування клерикальних і урядницьких кол та дрібного панства над зубожілим, упослідженим селянством, в атмосфері жидівського лихвярства, споювання селян в одкупницьких корчмах і взагалі в атмосфері культурного й соціяльного маразму.В такій атмосфері молодий Іван Франко, тоді студент (в р. 1874), пристав до москвофільської течії, ввійшовши в склад видавництва студентського журналу "Друг".
автор: Бондаренко Л.
Я, до речі, часто помічала, що у деяких творах (особливо на патріотичну тему) Франко і Шевченко перекликаються. Але мені більш довподоби ліричні вірші саме Франка. Не заперечую, що для українського народу Шевченко, мабуть, найважливіший поет. Але ліричні вірші Франка, що відкривають усю душу і усі переживання закоханої людини. Так тонко і пронизливо не писав про почуття жоден письменник, і Шевченко у тому числі.
ВідповістиВидалитиФакт того, що Франко став переємником Шевченка, доказує велич Франка. Бо, як відомо із історії літератури інших країн, коли у период розвитку літератури помирає один геніальний письменник, на зміну йому може прийти тількі теж геніальний пісьменник.
ВідповістиВидалитиФранко по праву можна назвати послідовником Шевченка. він був патріотом. і не тільки займався просвітницькою діяльністю, а так само брав участь в утворенні перших політичних партій на західно українських землях. його творчість відрізнялося від сучасників.Франко перший в українській літературі реалістично зобразив життя робітничого класу і його боротьбу проти принижень.Визначаючи місце Івана Франка у літературному процесі, слід у першу чергу, вказати на те, що після Шевченка він був найвидатнішою постаттю в українській літературі.
ВідповістиВидалитиШевченко та Франко-великі люди у літературному значенні. Все почалось з Тараса Грегорьєвича, він, можно так сказати, відкрив українську літературу. Але людина не вічна, завжди повинен бути приємник. Шевченко,як і Франко- патріоти, більшість їхніх віршів мають історичне значення, але чіпають різні історичні події. Тепер Франко наступив на історичну арену української літератури.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю що Іван Франко дійсно послідовник Шевченка. Як і Шевченко у своїх творах він був патріотом. Іван Франко всім серцем любив Україну, брав участь в створенні партій на західно українських землях. Франко у своїй творчості показав яке важке життя українців. Можна сказати Франко мотивував розповідями про досягнення Україною свободи. Я вважаю що Франко зробив не менш для України ніж Шевченко. Тому Франка можна назвати послідовником Шевченка.
ВідповістиВидалитиІван Франко відіграв важливу роль у житті української писменності. Став ніби відродженням Шевченка у своїх творах, продовжуючи йти по шляху великих діячів. Вони змогли перевернути уявлення про українську літературу, преподнести її як незалежну співочу мову, яка має право на існування як і її невмирущий народ.
ВідповістиВидалити
ВідповістиВидалитиФранко прийшов, як наступник Шевченка. Вони обидва служили народові, боролися за його долю та інтереси. В Шевченкові Франко бачив великого генія. І не даремно. Бо Шевченко створив нову епоху в історії, призивав народ повстати проти поневолі, піднявши цим дух повстання проти гноблення. Інколи в творах Франка та Шевченка можна знайти щось спільне. Ці великі поети змогли увиразнити українську літературу, підняти її на новий рівень.
Так,дійсно,Тарас Григорович був духовним наставником та ідеалом для Франка,але якою б схожою не була їх творчость,завжди можно побачити різницю та провести паралель між цими великими письменниками.Досить легко відрізнити чуттевого та романтичного І.Франко та волелюбного,прагнучого свободи Т.Шевченко.Та едине чого не можно робити,це порівнювати хто з них кращій. Адже без них українська література ніколи не булаб такою колоритною та вражаючою
ВідповістиВидалитиФранко та Шевченко - найголовніші українські письменники. Вони обидва генії. Їх вірші пронизливі, революційні. Їх творчість спонукала український народ вірити в майбутнє, боротися за Україну. Франко та Шевченко грають велику роль не тільки в літературі, а й в історіі України. Вони також доповнюють один одного: Шевченко надихнув Франка, а Франко, насамперед, підтрімав ідею Тараса Григоровича.
ВідповістиВидалитиБуло сказано, що Шевченко з'явився як сонце над темною ніччю України. Він поклав початок до відродження, до життя й боротьби народу. Одже Франко прийшов, як його наступник, щоб переводити тяжку працю на шляху до відродження, переводити заповіджену боротьбу.
ВідповістиВидалитиКожен з цих двох письменників приніс свій вклад в українську літературу. Франко продовжує ідею Тараса Григоровича, їх ідеї перекликаються. Два величайших письменники несуть найголовнішу ідею для українського народу: любити та поважати свою батьківщину.
ВідповістиВидалитиНіколи не подумав би, що Франко продовжував діяльність Шевченка.Іван Франко продовжив місію Шевченка, тобто став закликати народ до повстання, революції. Він був просвітником, як і Тарас Григорович. Вони разом боролися за визволення України від польського та австро-угорського гніту.
ВідповістиВидалитиДіяльність Франка та Шевченка була дуже схожою - це нагнетіння революціонного настрою серед народних масс. В якомусь сенсі Франко продовжував діяльність Тараса Григоровича, вони боролися за свободу та незалежність України.
ВідповістиВидалитиКопій Наталія
ВідповістиВидалитиШевченко і Франко обидва боролися за незалежність України та українського народу. Шевченко вніс величезний вклад в українську культуру, розчищаючи шлях до істини і справедливості. І через деякий час Франко прийняв естафету Шевченка, так само як і він домагаючись справедливості і незалежності. Франко не хотів, щоб праця Шевченка залишилася марною і була просто забута.
Я думаю, они были оба сильнейшими и важнейшими личностями Украины, которые несомненно внесли невероятный вклад в развитие страны и добычи её независимости.